Миньковецька держава

«Автомандри» у Миньковецькій державі

Представляємо вашій увазі телепрограмму канала ТВі "Автомандри": Подорожі Поділлям. У відеосюжеті чотириденний кільцевий маршрут Поділлям  – країною величних замків та романтичних руїн: замок Меджибож поблизу Хмельницького, Покровська церква-замок у Сутківцях,  палац Орловських в Маліївцях з гарним ландшафтним парком, таємничими печерами і штучним водоспадом і нарешті села Миньківці та Отроків, які належали Миньковецькій державі. Андрій Тичина зі своєю командою спробувала з’ясувати, чим насправді було це унікальне політичне явища XIX сторіччя – ексцентричною витівкою поміщика-дивака чи прогресивною реформою, що випередила свій час.

Детальніше ...

Відеофільм

Відеофільм про фестиваль «Отроків» та Миньковецьку державу

 

Пропонуємо вам переглянути відеофільм, присвячений фестивалю «Отроків» та історії Миньковецької держави. Цей динамічний, короткий (19 хвилин), але не менш змістовний та насичений відеофільм створений львівською телевідеостудією «Медіа Клуб».

Детальніше ...

Віза на фестиваль

Фестиваль Отроків проходить у с. Отроків,  що був весінньою резиденцією гр. Сцибор-Мархоцького, засновника «Миньковецької держави». 

 

Для доступу на форум, де знаходиться сценічний майданчик та проходять усі головні події фестивалю, потрібно отримати візу. Вартість візи залежить від кількості днів перебування  у Миньковецькій державі та зазначається для кожного фестивалю окремо. 

Віза представляє собою двосторонній флаєр,  з одного боку якого знаходиться туристична карта-схема Отрокова та околиць, з іншого - програма фестивалю.

 

Віза дійсна при наявності печатки, яка імітує герб гр. Сцибор-Мархоцького. 

map_2009.png 

 

Детальніше ...

Крулевство Миньковецьке

 Василь Гарба і його оповідання «Крулєвство Миньковецьке»

 

Про існування оповідання «Крулевство Миньковецьке», яке вперше надруковане у вересневому номері за 1968 рік, українського літературно-політичного журналу «Нові дні», що виходив у Канаді, я дізнався зі спогадів подолянина Василя Гарби. В 1976 році в Нью-Йорку Товариство подолян при Українській вільній Академії наук у США видало його книгу під назвою «На розпуттях (До історії одного покоління)».


Цей 350-сторінковий ошатно виданий на крейдяному папері фоліант кілька місяців тому потрапив на мої очі в одній з Київських букіністичних книгарень. Спогади охоплюють період початку ХХ століття, першої світової війни, радянського перевороту 1917 року та Української національної революції 1917-1920-х років.

Це не лише власний погляд на події і опис історії життя, але також маловідомі сторінки історії Поділля. Книга Василя Гарби складається з трьох частин - «Дитинство», «Отроцтво», «Юність-молодість (студентські роки)». Вже в першій частині книги, в розділі «Село між ярами», описуючи своє дитинство в рідному селі Тимків, у якому Василь Гарба народився у 1897 році, він згадує графа Мархоцького і для більш детального ознайомлення з цим персонажем відсилає читача до свого оповідання в «Нових днях»:
«З півночі, де Тимків межує з селами Притулією та Отроковим, повно слідів минувшини. Ще височіє старовинний замок, темніють руїни замшілих мурів та гротів. Це все колишні місця та володіння польського графа-дивака Сцібор-Мархоцького. Тут осереддя його чудасійного, гротескового «Крулевства Миньковецького» на знак його пасивного протесту до останнього розділу Польщі» (с.14).Далі у своїй книзі автор наводить ще чимало прикладів того, до яких неймовірних перипетій приводили дивацтва Мархоцького, які відлунювали в долях багатьох людей багато років поспіль його смерті.

На жаль, ні в «Енциклопедії українознавства», ні в інших діаспорних довідкових виданнях, ані в Інтернеті, якихось детальних відомостей про останні роки Василя Гарби знайти не вдалося. Але, це справа часу. Свої опубліковані спогади він присвятив синові. На першій сторінці книги читаємо: «Тут усе, що я зміг узяти з собою, виходячи з рідного краю в далеку дорогу. Весь мій спадок, який присв'ячую синові Віталію на наслідування, на примноження. Автор».

На закінчення необхідно згадати, що оповідання «Крулевство Миньковецьке» - це суб'єктивний погляд автора на особу графа Мархоцького та його фантомну державу. В розповіді є низка вагомих неточностей, перекручень, часових невідповідностей. І це не дивно - адже оповідання писалося з пам' яті, в основному, за переказами земляків чи родичів, автор був далеко від України за океаном і не мав доступу до архівних документів та літературних джерел на цю тему. Але це зовсім не применшує художнього, етнографічного та історичного значення оповідання. Поза сумнівом, перевидання в Україні цього своєрідного і важливого для мархоцькознавства джерела буде сприяти більш глибокому осмисленню тієї епохи і кращому розумінню історії нашого краю.

Хочеться сподіватися також, що не лише це оповідання, але й уся книга мемуарів Василя Гарби «На розпуттях» невдовзі буде перевидана в Україні, на радість всіх, хто закоханий в Поділля та його історію.

«Крулевство Миньковецьке» читайте у продовженні. 

 

Детальніше ...

Спогади. Щоденник Францішка Ковальского

Спогади. Щоденник Францішка Ковальского, том. ІІ, Київ, Накладом Леона Ідзіковського, 1859

Францішек Ковальський (1799-1862) поет, педагог, мемуарист, перекладач. Дружив із С.Стажинським, відомим як "Стах із Заміхова". Часто бував у нього (с. Заміхів ІІовоушицького району) і у Миньковецькій державі зокрема. Про це й описову своїх мемуарах.

З польської переклав Петро Даниляк

с. 34
...Тут [у Заміхові] познайомився із кількома приємними подільськими особами — Каролєм Мархоцьким, людиною освіченою і талановитою, Едвардом і Фридериком Стажинськими, двоюрідними братами пана Доліви, Яном Ліпінським із Калуша... Наближалось 15 серпня, і хотілось мені, звичайно, побачити в Миньківцях гр. Мархоцького пишне й оригінальне святкування

с. 35
на честь Церери, врочистості, про які давно чув, як про диво. То свято врожаю, день Пайвеличнішої Богині, котру старий граф шанував із особливою набожністю, дякував їй за багате жниво і просив врожаю на наступний рік. Подобалось йому називати те християнське свято міфологічним іменем Церери, як богині врожаю, а це привернуло до нього увагу уряду, що почав перешкоджати проведенню тих урочистостей. Однак гр. Сцібор, не зважаючи на ті перешкоди, майже до смерті фантастично святкував. Мав велике бажання обов'язково його побачити, і Стажинський, випереджаючи моє прагнення, повідомив, що вранці, тобто дванадцятого серпня, поїде через якусь потребу до Кам'янця і мене візьме з собою, у Кам'янці затримаємося тринадцятого, а чотирнадцятого ввечері будемо в Миньківцях. Отже, п'ятнадцятого зранку подивимось на ті славні врочистості, куди збирається з околиць багато гостей, для яких старий гр. Якса влаштовує чудовий бал аж до рання. Дуже зрадів можливості відвідати Кам'янець, де ше не бував, і свято Церери в Миньківцях...

Детальніше ...

Правові засади Миньковецької держави Ігнація Мархоцького

Хотілось би приділити увагу своєрідностям суспільного та державного устрою, зокрема, і судової системи так званої "Миньковецької держави".На жаль, дослідники її розвитку та історії поки шо не зібрали вдосталь інформації шодо цього. Втім, значний внесок у дослідження дітища графа Ігнація Сцибор Мархоцького зробив медик-учений за освітою та історик,археограф і краєзнавець за покликанням Йосип Роллє. Серед історичних оповідань найбільш важливим і цікавим є нарис "Граф Редукс". [1]

Зауважимо, що джерелами праць И.Роллє слугували твори російської і польської літератури, записки сучасників і, головним чином, історичні документи. В основному він працював із документами Кам'янецького магістрату,архівом Подільської губернської канцелярії, приватними колекціями та архівами місцевих польських поміщиків.Дещо поповнили відомості сучасні дослідники-науковці батько і син П.А. та О.П. Білі. [2] Ще ширше відчиняють завісу таємничості опрацьовані автором справи, які зберігаються у Державному архіві Хмельницької області. 

Варто звернути увагу, шо час становлення  Сцибор-Мархоцького був досить жорстокий. Вихований на засадах філософського руху XVIII століття, Мархоцький у своїй свідомості не міг не реагувати на виклики часу.Перед тим, як 1793 року відбувся третій поділ Польщі, після чого вона перестала існувати як держава, екс-майор створив свій проект порятунку батьківщини, а коли його ідеї потерпіли фіаско, то втілив їх у дещо зміненому варіанті у своїй вотчині. Зокрема, 1 січня 1792 року він проголосив своїм підданим "Закони м. Миньківці".

Детальніше ...

Польсько-російський Сократ з українського села.

 Реформатор і оригінал, який власноруч створив... державу!


На межі Дунаєвецького та Новоушицького районів Хмельниччини, у мальовничій долині річки Ушиці розкинулося село Миньківці. У його 600-літній історії були різноманітні цікаві сторінки. Ще 1637 року воно стало містечком і отримало Магдебурзьке право. Але найяскравіший слід у біографії цього подільського села, безперечно, залишив період, який припав на володіння ним Ігнація Мархоцького. Наприкінці XVIII - у першій чверті XIX століття своїми реформами він прославив Миньківці, як ніхто більше.

Детальніше ...

Відеосюжет про Миньківецьку державу

 

Маловідомий факт - протягом тридцяти років, на межі вісімнадцятого й
дев'ятнадцятого століть на Поділлі існувала Миньковецька держава
- зі своїми грішми, економікою і Конституцією...

Пропонуємо подивитися короткий відеосюжет, показаний по телеканалі 1+1 у березні 2003 р. Заздалегідь просимо вибачити за якість відеоролика, який ми знайшли в архівах сайта www.1plus1.tv  та менше з тим вдячні авторам за лаконічну,  проте надзвичайно цікаву розповідь про Миньковецьку державу.

Автор: Костянтин Грубич Оператор: Дмитро Орлов

Детальніше ...

Warning: mysqli::stat(): Couldn't fetch mysqli in /home/zfbmlprf/public_html/libraries/joomla/database/driver/mysqli.php on line 219

Warning: mysqli_close(): Couldn't fetch mysqli in /home/zfbmlprf/public_html/libraries/joomla/database/driver/mysqli.php on line 226

Warning: mysqli::stat(): Couldn't fetch mysqli in /home/zfbmlprf/public_html/libraries/joomla/database/driver/mysqli.php on line 219

Warning: mysqli_close(): Couldn't fetch mysqli in /home/zfbmlprf/public_html/libraries/joomla/database/driver/mysqli.php on line 226